28 березня 2025

Інститут поведінкових досліджень презентував спільне дослідження з Центром економічної стратегії «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати»

Інститут поведінкових досліджень презентував спільне дослідження з Центром економічної стратегії «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати»

Більшість українок не розглядають виїзд за кордон: що впливає на рішення

Переважна більшість жінок, які зараз живуть в Україні, не планують виїжджати за кордон надовго. 72% не розглядають такої можливості, а лише 15% замислюються про виїзд, інші — не визначились. 

Про це йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії та American University Kyiv, що базується на опитуванні “Рейтинг Онлайн”.

Найчастіше жінок утримують в Україні сім’я та почуття приналежності до країни. Серед матеріальних чинників важливими є високий дохід, наявність житла, доступ до медичних послуг та гарна робота. 

Що змушує задуматися про виїзд?

Основні причини для міркувань про міграцію — прагнення кращого рівня життя та безпеки. Загострення бойових дій або загроза окупації підвищують ймовірність виїзду за кордон майже в півтора раза. На бажання виїхати також впливає гіпотетична втрата доходу або житла. 

Міграційні настрої частіше спостерігаються серед молодих (18–29 років) і незаміжніх жінок, а ті, хто вже мав досвід виїзду за кордон після 2022 року, частіше розглядають можливість повторної міграції. Жінки - ВПО не виявляють сильнішого бажання виїхати порівняно з рештою вибірки, за винятком тих, хто частіше користується російською мовою.. 

Серед тих, хто хоче виїхати, найбільшими бар’єрами для виїзду є невідомість та та страх наважитись починати все з нуля в новому місці, а також невизначеність з житлом в новому місці та відсутність фінансів для переїзду. Крім того, 61% в цій групі зазначають, що їх тримають сімейні зв’язки (неможливість виїзду для чоловіка або сина) та мовні і культурні бар’єри.

Для багатьох українок, ситуація з житлом відіграє важливу роль у питанні залишатися чи виїхати, випереджаючи навіть доходи. Слід продовжувати програми допомоги з орендою житла для ВПО, субсидії на ремонт пошкодженого майна або підтримку реконструкції на місцях. Такі ініціативи не лише поліпшують житлові умови, а й зміцнюють фізичний зв’язок з місцем – а отже, посилюють наміри залишатися”, — вважає Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv. 

Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії 39% українок віком 18-60 років були змушені покинути свої домівки, з яких понад половина вже повернулися. 90% жінок пережили травматичні події, серед яких ракетні атаки та бомбардування,  втрата близької людини, руйнувань або пошкоджень житла. 10% мають досвід життя на окупованій території, а кожна третя має близьку людину, яка служить, або служила у Силах Оборони. 

Довідково. 

Найголовніші інфографіки з дослідження доступні за посиланням.

Дослідження проведене Центром економічної стратегії та Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv в рамках проекту з підтримки Уряду України у розробці та впровадженні доказових політик для подолання демографічних викликів, що втілюється UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні спільно з Міністерством соціальної політики України, за підтримки Уряду Великої Британії у співпраці з ГО «UA Experts».

Дослідження проведено на основі даних, зібраних компанією ТОВ «Рейтинг Онлайн» на замовлення Центру економічної стратегії та American University Kyiv у період з 23 по 30 січня 2025 року. Вибірка включає 2018 жінок віком 18–60 років, які проживають в Україні, а також 319 додаткових респонденток з-поміж внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та тих, хто повернувся з-за кордону.